Слова з двома і більше суфіксами трапляються в українській мові досить часто, особливо в похідних утвореннях. Багато хто думає, що в слові може бути лише один суфікс, але насправді чи може бути в слові два суфікси — так, і навіть три чи більше. Це один із цікавих механізмів словотворення, коли кілька суфіксів додаються послідовно, надаючи слову нові відтінки значення: професію, зменшувальність, ознаку, абстрактність тощо.
Суфікси стоять після кореня (або після попереднього суфікса) і перед закінченням (якщо воно є). Саме така будова дозволяє створювати дуже багатошарові слова.
Слова з двома суфіксами — найпоширеніший випадок
Найчастіше в словах поєднуються два суфікси. Ось найцікавіші та найяскравіші приклади:
- учителька — суфікси -тель- (професія) + -к- (жіночий рід)
- письменниця — суфікси -ник- + -иц- (або -ниц-)
- читачка — суфікси -ач- + -к-
- годинникар — суфікси -ник- + -ар-
- лісівник — суфікси -ів- + -ник-
- морквяний — суфікси -в- + -ян-
- березовий — суфікси -ов- + -ий (прикметниковий суфікс -ий часто вважають закінченням, але в морфемному розборі -ов- є суфіксом)
- малювати — суфікси -ува- + -ти
- організаторка — суфікси -атор- + -к-
- співунка — суфікси -ун- + -к-
Ці приклади показують, як один суфікс утворює основу (наприклад, професію чи ознаку), а другий уточнює рід, особу чи граматичну форму.
Слова з трьома суфіксами — справжня мовна екзотика
Слова з трьома суфіксами трапляються рідше, але вони існують і часто звучать дуже виразно. Ось найцікавіші приклади:
- шевченківський — суфікси -енк- + -ів- + -ськ-
- кияночка — суфікси -ян- + -очк- (або -к-)
- студентик — суфікси -ент- + -ик- (іноді додають ще зменшувальний відтінок)
- письменницький — суфікси -ник- + -ниць- + -к- (або -цьк-)
- львів’янка — суфікси -ів- + -ян- + -к-
- дніпровський — суфікси -ов- + -ськ- (два, але іноді розбирають як три з урахуванням історичних нашарувань)
Особливо багаті на суфікси слова, утворені від прізвищ чи географічних назв:
- франківський — -к- + -ів- + -ськ-
- хмельничанин — -ич- + -ан- + -ин
Такі конструкції дозволяють дуже точно вказати приналежність, походження чи ставлення.
Найдовші ланцюжки суфіксів — чи є межа?
У рідкісних випадках можна знайти слова з чотирма суфіксами, хоча це вже межує з експериментом словотворчості:
- ленінградівський — -град- (історичний суфікс) + -ів- + -ськ- + -ий
- подільняночка — -ільн- + -ян- + -очк- + -а
Такі слова зазвичай з’являються в художній мові, діалектах або гумористичних текстах.
Цікаві приклади
Ось короткий огляд найяскравіших слів за кількістю суфіксів:
- Два суфікси: учителька, письменниця, організаторка, малювати, лісівник
- Три суфікси: шевченківський, кияночка, львів’янка, письменницький
- Чотири (рідко): подільняночка, франківсько-ленінградівський (складені конструкції)
Українська мова дуже гнучка в плані суфіксального словотворення. Саме завдяки можливості додавати кілька суфіксів поспіль ми отримуємо такі колоритні слова, як «шевченківський» чи «кияночка». Це робить мову багатою на відтінки і дозволяє точно передавати найтонші смисли. Тож наступного разу, коли почуєте довге слово з незвичним закінченням, спробуйте розібрати його на морфеми — можливо, там ховається цілих три чи чотири суфікси!
